Скандальна закупівля бойових машин піхоти у Польщі для української армії: куди пішли 200 мільйонів гривень

Як повідомляє ТСН.ua, вибита з боєм частина бойових машин незабаром поїде до війська. Усього через 3 роки після того, як закінчилися бої, для яких ці БМП купували.

П’ять років тому навколо закупівлі для української армії пів сотні бойових машин піхоти за двісті мільйонів гривень почалася історія, яку ТСН назвала “Бронетанковий детектив”. А все тому, що відстежити заплутаний ланцюжок подій – дуже складно: тут і суперечливі заяви Міноборони, і дивні виплати, і суди, які тепер переслідують журналістів за “розкопану” інформацію. Про це йдеться у сюжеті ТСН.Тижня.

“Ці люди діяли так, наче вони працюють перший і останній раз на ринку. Думали, що зараз зроблять оборудку, зароблять гроші і підуть, – каже заступник гендиректора “Укроборонпрому” Мустафа Наєм. – В мене є обґрунтовані підозри, що якщо і були якісь злочинні наміри – то вони були на українській стороні. Бо гроші виходили звідси”.

“Ринок”, про який говорить Наєм, це міжнародна торгівля зброєю. Все почалося у 2015-му році, коли Міністерство оборони України заявило, що армії конче необхідна майже сотня, а конкренто 93 одиниці, БМП-1 – бойових машин піхоти. В Україні їх не було. 

Для цього державний “Укрспецекспорт”, що займається закупівлею військової техніки, знайшов іноземного постачальника – польську фірму “WTORPLAST S.A.”. Згодом у Міноборони заявили, що техніка більше не потрібна.

Однак, запланована, а потім скасована закупівля БМП у 2015 році мала своє продовження, оскільки оборонне замовлення якимось чином хтось відновив і, більше того, оплатив.

“У 2017 році був укладений державний зовнішньоекономічний контракт з польською компанією “WTORPLAST S.A.”. Коштами, які були отримані від Міністерства оборони, було здійснено авансування в сумі майже 9 мільйонів доларів. Контракт передбачав поставку ста бойових машин БМП-1″, – згадує гендиректор “Укрспецекспорту” Вадим Ноздря.

Часткову відповідь на запитання про те, яким чином Міністерство оборони протягом пів року змінило свою думку, у 2018 році знайшли журналісти “Нового времени”, яким вдалося навіть знайти перших підозрюваних, зокрема тодішнього керівника комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки та оборони. Він же – ексглава наглядової ради “Укроборонпрому”.

У виданні стверджували, що “кінцевим бенефіціаром цієї схеми є Сергій Пашинський”, а більша половина контракту – корупційне навантаження.

“У вересні 17-року “Укрспецекспорт” перерахував на рахунок компанії “WTORPLAST S.A.” перший транш. Це було еквівалентом 53 одиниць техніки, – продовжує Наєм. – Вже у жовтні отримали перші 20 одиниць на суму 3,3 мільйони”.

У 2018-му тодішні ТОПи української оборонки спеціально влаштували показ придбаної бронетехніки. Мовляв, контракт успішний, щоб не заявляли журналісти і у яких би схемах не підозрювали Сергія Пашинського. До речі, стосовно самої схеми.

У виданні стверджували, що Житомирський бронетанковий завод закупляв списані з озброєння БМП-1 1980-х років випуску у компанії Wtorplast з Польщі. Польська компанія, зі свого боку, від початку купляла їх у чеської компанії Excalibur Army по 20-25 тисяч євро за одиницю – по ціні металобрухту.

Wtorplast розбирала БМП, відділяючи башти від шасі, а Житомирський бронетанковий завозив все це окремо до України: кожна башта оцінювалася у 66 тисяч доларів, а кожне шасі – у 99 тисяч доларів. Завод “ремонтував” БМП – банально з’єднував різні розібрані частини. Вартість робіт складала ще 40 тисяч за одиницю. В результаті бойова машина піхоти вартістю 20 тисяч євро коштувала українському оборонному бюджету 205 тисяч доларів.

Та скандал з ціною БМП, яка зростала в 10 разів,  – то лише половина проблеми, бо після першої партії броньовиків більше нічого в Україну не приїхало. І три роки від 2017 всі відповідальні за оборудку можновладці робили вигляд, що забули про перераховані за кордон мільйони доларів.

Лише зараз спецоперація з вилучення і доставки в Україну куплених три роки тому бойових машин зрушила з місця. Один за одним тягачі на польськй реєстрації почали ввозити до України ті самі скандальні БМП-1. Точніше, їхні шасі.

Водночас польська компанія не представила жодних обґрунтованих серйозних причин, які б дозволили їй не виконувати умови контракту. “Я не розумію, чому польська компанія цього добровільно не зробила”, – каже судовий виконавець Томаш Войтович.

Не зрозуміла цього і польська феміда, у якої Україна виграла арбітраж і апеляцію. Тож БМП силоміць повантажили на тягачі, під контролем польських судових виконавців. Просто з території тої самої польської компанії “WTORPLAST S.A.”.

ТОП-посадовці української оборонки припускають, що голова правління компанії “WTORPLAST S.A.” очікував іншого розвитку подій. “В них, мабуть, була якась гарантія, шо хтось не буде сильно “пресувати” їх. Інших варіантів я просто не бачу”, – каже Наєм.

За словами директора НАБУ Артема Ситника, “є висока імовірність того, що ця фірма немає відношення до продажу БМП”. “Це все перевіряється”, – наголосив він.

Водночас Україна так і не отримала ту кількість броньовиків, за які заплатила гроші з кишень українських громадян. Польська компанія залишається винною Україні понад три мільйони доларів. Та навіть їх, виявляється, доведеться повертати з боєм, оскільки фірма, що торгує бронетехнікою, – злидень і просто не має трьох мільйонів, аби віддати борг.

У цьому детективі крапки ще немає. Принаймні, журналісти, що виявили скандал, зараз засипані судовими позовами.

Тим часом вибиті з боєм два десятки бойових машин завершують доукомплектовувати на Житомирському бронетанковому заводі. Через місяць-півтора, обіцяють чиновники, ця техніка поїде до війська, “усього” через 3 роки після того, як закінчилися ті бої, для яких їх купували.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *